Автор: ochi.koloru.neba
Бета: vidma
Пейрінг: Герміона
Грейнджер/Драко Мелфой,
Джині Візлі, Невіл
Лонгботтом, Луна Лавгуд, Лаванда Браун, Мінерва
МакГонагалл
Рейтинг: R
Жанр: AU/Drama/Angst
Розмір: Максі
Статус: У процесі
Саммарі: Гаррі й Рон, намагаючись вберегти Герміону,
вирушають за горокраксами вдвох. Захищена фальшивим деревом роду, Грейнджер
повертається до Гогвортсу. Історія про сильну дівчину і сильного чоловіка, про
біль і про війну. Історія пристрасті, приреченості, страху. Історія про трем у
пальцях і стукоті серця. Історія людей, у яких вкрали дитинство. Про людей, у
яких є тільки тут і зараз. Тільки грім і блискавки.
Попередження: AU 7 книги. ООС.
Секс, кров, смерть, мат.
У 7 книзі був момент, коли Рон сказав: «А якщо чистокровні і напівкровні поклянуться, що чарівник маглівського роду – їхній родич? Вивчиш наше дерево роду і зможеш відповісти на всі їхні запитання». Я розумію, що пройти допит у Комісії з чистоти крові було неможливо. Але мені потрібно, щоб Герміона поїхала до Гогвортсу. У свій захист скажу тільки, що проблеми через дерево роду в неї будуть.
У 7 книзі був момент, коли Рон сказав: «А якщо чистокровні і напівкровні поклянуться, що чарівник маглівського роду – їхній родич? Вивчиш наше дерево роду і зможеш відповісти на всі їхні запитання». Я розумію, що пройти допит у Комісії з чистоти крові було неможливо. Але мені потрібно, щоб Герміона поїхала до Гогвортсу. У свій захист скажу тільки, що проблеми через дерево роду в неї будуть.
Від автора: Писати Драміону було страшно.
Тому що пейрінг надто вже
популярний. Тому що лайна з цим пейрінгом написано вже море. Тому що хорошого
майже немає.
Я люблю Драміону. Я дуже хочу
написати це добре. От тільки чи вийде?
Мені хочеться, щоб ви відчували
цей біль. Щоб стискали кулаки й кусали губи. Щоб тремтіли. Щоб боялись. Мені хочеться,
щоб у вас по шкірі бігли мурашки. Мені хочеться, щоб ви побували на тій війні.
Тут немає романтики і красивого
кохання. Я взагалі не вірю у доброго-милого-ніжного Драко. Так що ніяких
шовкових простирадл, всипаних пелюстками троянд, ніяких томних поглядів і мрій.
Це – майже протистояння. Це – майже зіткнення. Це – майже битва.
Це текст-біль. Це – оголений нерв.
Писати Драміону було страшно. Але вона
мучила мене, вивертав душу навиворіт, роздирав її на шматки. І я сіла її
писати.
Якщо я не налякала вас – ласкаво прошу,
Читач!
Музична тема фіку задумувалась як
«Коли тебе нема» Океану Ельзи, але вийшло щось, що добре лягає на “Unforgiven II” Metallica
Подяки: Дівчинці з міста Лева, яка підштовхнула, надала
впевненості і віри. Просто дякую, Марічко
Розділи 1 - 5
Розділи 6 - 8
Розділи 9 - 10
Розділи 1 - 5
Розділи 6 - 8
Розділи 9 - 10
